Чи наші запитання шукають істину, чи уникають її?
Ласкаво просимо до 294-го дня нашої подорожі з Ісусом. Сьогодні ми розглянемо, що Ісус закликає нас поставити під сумнів у наших переконаннях чи житті. Головна істина на сьогодні така: питання про Ісуса можуть стати способом уникнути правди, якщо ми відмовляємося чесно розглядати докази. Почнемо.
Поточні деталі подорожіПереглянути календар, епізод та уривок
Ісус у дії
Марка 11:27–12:12
Крок 4 з 5
Дослідіть, що Ісус закликає нас поставити під сумнів у наших віруваннях чи житті.
Вони знову прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у Храмі, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини й запитали Його: ―Якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу робити це? Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені, і Я скажу вам, якою владою це роблю. Іванове хрещення було з Неба чи від людей? Дайте Мені відповідь. Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?» Якщо ж ми скажемо: «Від людей», – боїмося людей, бо всі вважали Івана пророком. Вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю. Ісус почав говорити їм у притчах: ―Один чоловік посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож. Коли настав час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб отримати свою частину врожаю. Однак виноградарі схопили, побили його й відіслали назад ні з чим. Тоді господар надіслав до них іншого раба. Але вони й тому розбили голову та відіслали з ганьбою. Він надіслав ще одного, але вони його вбили. Також і багатьох інших: одних побили, а інших убили. Нарешті надіслав до них свого єдиного улюбленого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!» Але ті виноградарі сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина буде нашою!» Вони схопили його, вбили та вивели з виноградника. Що ж зробить господар виноградника? Він прийде та вб’є виноградарів, а виноградник віддасть іншим виноградарям. Хіба ви не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем. Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах». Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу, і шукали нагоди схопити Ісуса, але боялися народу. Тому залишили Його й відійшли.
Новий Завіт і Книга Псалмів, Бібліка ® Відкрита Новий Переклад Українською™ © 2022 Biblica, Inc. New Testament and Psalms, Biblica® Open New Ukrainian Translation™ Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Після того, як ми побачили, як Ісус ототожнює Себе з відкинутим, але переможним задумом Бога, сьогодні ми стикаємося з нібито нейтральною позицією щодо нескінченних питань.
Запитання можуть бути щирими, необхідними та сміливими. Ісус Сам ставить запитання. Проблема в цій зустрічі полягає не в допиті, а у відмові чесно відповідати, коли докази загрожують бажаній позиції.
Вони обчислюють замість того, щоб відповідати.
Лідери запитують про владу, але коли Ісус запитує про Івана, вони обговорюють, чого їм коштуватиме кожна можлива відповідь. Їх хвилює не лише те, що є правдою.
Я не знаю, чи може стати притулком.
Іноді невизначеність є справжньою. Тут Марк показує, як лідери обирають “We do not know” тому що правдива відповідь викриє їх. Агностицизм може стати стратегічним, коли впевненість здається незручною.
Розуміння не гарантує підкорення.
Після притчі вони розуміють, що Ісус висловився проти них. Більша ясність породжує більший опір, а не каяття.
Запитання мають напрямок.
Серйозне дослідження повинно залишатися відкритим для змін через те, що воно відкриває. Ісус виступає проти використання питань як нескінченного захисту від авторитету, який нібито досліджують.
Завтра перейдіть від розслідування до чесної відповіді на відкинутий наріжний камінь.
Врахуйте це.
Яке припущення Ісус спростовує у вас?
Перевірте свої припущення
Проаналізуйте, чи ваші запитання все ще спрямовані на пошук істини, чи стали способом уникнути висновку.
